вентер
ве́нтер
іменник чоловічого роду
ятір
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вентер — I -а, ч., діал. Ятір. II -а, ч., фарм. Лікарський противиразковий засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вентер — ВЕ́НТЕР, а, ч., діал. Ятір. Поліщуки називають їх [вугрів] вужами .. Ловлять їх тут неводом, вербовим вентером, рідко хто цю слизьку рибу на вудку підсіче (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
- вентер — ВЕ́НТЕР, а, діал. Ятір. Словник української мови в 11 томах