вентер

ве́нтер

іменник чоловічого роду

ятір

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вентер — I -а, ч., діал. Ятір. II -а, ч., фарм. Лікарський противиразковий засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вентер — ВЕ́НТЕР, а, ч., діал. Ятір. Поліщуки називають їх [вугрів] вужами .. Ловлять їх тут неводом, вербовим вентером, рідко хто цю слизьку рибу на вудку підсіче (М. Малиновська). Словник української мови у 20 томах
  3. вентер — ВЕ́НТЕР, а, діал. Ятір. Словник української мови в 11 томах