1. Словник української мови у 20 томах

вентер

ВЕ́НТЕР, а, ч., діал.

Ятір.

Поліщуки називають їх [вугрів] вужами .. Ловлять їх тут неводом, вербовим вентером, рідко хто цю слизьку рибу на вудку підсіче (М. Малиновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вентер — ве́нтер іменник чоловічого роду ятір діал. Орфографічний словник української мови
  2. вентер — I -а, ч., діал. Ятір. II -а, ч., фарм. Лікарський противиразковий засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вентер — ВЕ́НТЕР, а, діал. Ятір. Словник української мови в 11 томах