вентиляція
ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Видалення зіпсованого повітря і заміна його свіжим у закритому приміщенні.
— Газ, — подумав він, — отруйний газ, слаба вентиляція (Кол., Терен.., 1959, 210);
При інкубації гусячих яєць вентиляція повинна бути краща, ніж для курячих яєць (Соц. твар., 2, 1956, 40).
2. Система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення.
В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Бойч., Молодість, 1949, 320);
Наші метрополітени забезпечені на всьому шляху потужною штучною вентиляцією (Наука.., 4, 1958, 15).
Словник української мови (СУМ-11)