вепр
ВЕПР, а, ч., рідко.
1. Дикий кабан.
По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257);
Чорно-сірий вепр вистрибнув з кущів і з грізним хрюканням затрусив на мисливців (Тулуб, Людолови, II, 1957, 361).
2. Кастрований самець свині; кабан.
Словник української мови (СУМ-11)