вепр —
вепр іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
вепр —
ВЕПР, а, ч. 1. Дикий кабан. Григорій знав, що в цих краях за тутешніми законами слідом за вепрами неодмінно ходить тигр, – пасе і з того живе (І. Багряний); Чорно-сірий вепр вистрибнув з кущів і з грізним хрюканням затрусив на мисливців (З.
Словник української мови у 20 томах
вепр —
Кабан
Словник застарілих та маловживаних слів
вепр —
КАБА́Н (самець свині; свійський — перев. кастрований); ВЕПР (перев. дикий); ДИК діал. (дикий); КНУР (некастрований самець). Кабани лежали по сажах, а кнурці, льохи і поросята рили подвір'я (М. Коцюбинський); Через ліщину продерся дикий кабан (І.
Словник синонімів української мови
вепр —
ВЕПР, а, ч., рідко. 1. Дикий кабан. По тих нетрях і драговині кишіло звіру: оленів, сайгаків, кіз, вепрів, лисиць (Стор., І, 1957, 257); Чорно-сірий вепр вистрибнув з кущів і з грізним хрюканням затрусив на мисливців (Тулуб, Людолови, II, 1957, 361). 2. Кастрований самець свині; кабан.
Словник української мови в 11 томах