вербовий

ВЕРБО́ВИЙ, а, е. Прикм. до верба́.

Ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Коцюб., І, 1955, 137);

Вона знає тут кожний куточок. Зберігся навіть і досі старий вербовий пеньок (Шиян, Вибр., 1947, 271);

// Зробл. з верби.

І грав би на сопілочці вербовій Тужливу ту мелодію без слів (Фр., XIII, 1954, 415);

На камінних підвалинах стояло велике вербове корито (Ле, Хмельницький, І, 1957, 7).

Значення в інших словниках

1. вербовий — -а, -е. Прикм. до верба. || Зробл. з верби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вербовий — ВЕРБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до верба́. Ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський); Вона знає тут кожний куточок. Зберігся навіть і досі старий вербовий пеньок (А.  Словник української мови у 20 томах
3. Вербовий — Вербови́й прізвище  Орфографічний словник української мови
4. вербовий — Вербовий, -а, -е Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. №8110.  Словник української мови Грінченка