вереди
ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.). Невиправдані бажання, примхи.
Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (Н.-Лев., IV, 1956, 280).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.). Невиправдані бажання, примхи.
Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (Н.-Лев., IV, 1956, 280).
Словник української мови (СУМ-11)