вереди

ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.).

Невиправдані бажання, примхи.

Незабаром Настуся зовсім не схотіла вчитись: попроганяла своїми вередами вчительок і на тому скінчила свою науку (І. Нечуй-Левицький);

Усім вони задоволені, дуже хвалять мої вершки і сир, і взагалі ніяких вередів! (О. Іваненко);

Князь не відповідав. Знову якісь жіночі вереди, отже, вляжеться (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. вереди — -ів, мн. (рідко одн. веред, -у, ч.). Невиправдані бажання, примхи, забаганки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вереди — див. примха  Словник синонімів Вусика
3. вереди — Ве́реди, -дів, -дам (примхи)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вереди — ВЕ́РЕДИ, ів, мн. (рідко одн. ве́ред, у, ч.). Невиправдані бажання, примхи. Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (Н.-Лев., IV, 1956, 280).  Словник української мови в 11 томах
5. вереди — Вереди, -дів мн. Капризы, прихоти.  Словник української мови Грінченка