веретенник —
верете́нник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
веретенник —
-а, ч. 1》 Той, хто виготовляє веретена. 2》 Рід птахів ряду сивкоподібних.
Великий тлумачний словник сучасної мови
веретенник —
ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Майстер, який виготовляє веретена. Була ще з часів Київської Русі професія така – веретенник. Зараз лише прізвища нагадують про неї (із журн.).
Словник української мови у 20 томах