веретенник

верете́нник

-а, ч.

1》 Той, хто виготовляє веретена.

2》 Рід птахів ряду сивкоподібних.

Значення в інших словниках

1. веретенник — верете́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. веретенник — ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Майстер, який виготовляє веретена. Була ще з часів Київської Русі професія така – веретенник. Зараз лише прізвища нагадують про неї (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. веретенник — ВЕРЕТЕ́ННИК, а, ч. Той, хто виготовляє веретена.  Словник української мови в 11 томах