веретка

ВЕРЕ́ТКА, ВЕРІ́ТКА, и, ж. Зменш. до вере́та.

Ноги його були накриті старою веріткою (Март., Тв., 1954, 44).

Значення в інших словниках

1. веретка — Вері́тка, вере́тка: — грубе ряденце [44-1;IV]  Словник з творів Івана Франка
2. веретка — вере́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. веретка — верітка і верітчина, -и, ж. Те саме, що верета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. веретка — ВЕРЕ́ТКА, ВЕРІ́ТКА, и, ж. Зменш. до вере́та. Ноги його були накриті старою веріткою (Л. Мартович); Оксана буде нести свої сніпки колосся, а хлопці ховатимуть ті ковіньки, що впали з верітки, у пазуху (В.  Словник української мови у 20 томах
5. веретка — див. рядно  Словник синонімів Вусика
6. веретка — Веретка, -ки ж. ум. отъ верета.  Словник української мови Грінченка