верлібр
ВЕРЛІ́БР, у, ч. Те саме, що Ві́льний вірш ( див. ві́льний).
Поет [І. Франко] дав зразки досконалої ритмічної будови віршів — від народнопісенної до верлібру (Іст. укр. літ., І, 1954, 536);
У "Вітрі з України" Тичина ширше, ніж будь-коли раніше, користується вільним віршем — верлібром (Поезія.., 1956, 233).
Словник української мови (СУМ-11)