вертання

ВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. верта́ти 1, 3.

Що ж то мені за гуляння, На улицю та й вертання? (Пісні та романси.., II, 1956, 182);

Скільки лайки й стусанів мав від матері за порвані штани й пізнє вертання з лісу (Кучер, Прощай.., 1957, 70).

Значення в інших словниках

1. вертання — верта́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вертання — -я, с. Дія за знач. вертати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вертання — ВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. верта́ти 3. – Що ж то мені за гуляння – За ворота та й вертання! (з народної пісні); Яким рипнув дверима, а мати вже й схопилась йому назустріч з жартовливим [жартівливим] наріканням на пізнє вертання додому (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вертання — див. повернення  Словник синонімів Вусика
5. вертання — Верта́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вертання — Верта́ння, -ня с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання. Грин. ІІІ. 686.  Словник української мови Грінченка