1. Словник української мови в 11 томах

вертання

ВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. верта́ти 1, 3.

Що ж то мені за гуляння, На улицю та й вертання? (Пісні та романси.., II, 1956, 182);

Скільки лайки й стусанів мав від матері за порвані штани й пізнє вертання з лісу (Кучер, Прощай.., 1957, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертання — верта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вертання — -я, с. Дія за знач. вертати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертання — ВЕРТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. верта́ти 3. – Що ж то мені за гуляння – За ворота та й вертання! (з народної пісні); Яким рипнув дверима, а мати вже й схопилась йому назустріч з жартовливим [жартівливим] наріканням на пізнє вертання додому (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вертання — див. повернення Словник синонімів Вусика
  5. вертання — Верта́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вертання — Верта́ння, -ня с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання. Грин. ІІІ. 686. Словник української мови Грінченка