верховода
ВЕРХОВО́ДА, и, ч. і ж. Те саме, що верхово́д¹.
У найстарішого пекельника, у самого верховоди, була жінка така виніжена, що й не сказати (Вовчок, VI, 1956, 278);
Було з усього видно, що Льоша між хлопців — ватажок, головний верховода (Мокр., Острів.., 1961, 5).
Словник української мови (СУМ-11)