верховода
ВЕРХОВО́ДА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що верхово́д¹.
У найстарішого пекельника, у самого верховоди, була жінка така виніжена, що й не сказати (Марко Вовчок);
Було з усього видно, що Льоша між хлопців – ватажок, головний верховода (Ю. Мокрієв).
Словник української мови (СУМ-20)