вершителька —
верши́телька іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
вершителька —
-и. Жін. до вершитель.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вершителька —
ВЕРШИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до верши́тель. Хтось сказав: історія – вершителька доль. Можна додати: особливо доль неординарних (з газ.).
Словник української мови у 20 томах