веселенький

ВЕСЕЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить веселий.

Звичайні діточки! Ідуть І веселенькі, і здорові, Аж любо глянуть, як ідуть (Шевч., II, 1953, 318);

Хлопець гарний, русявий..,очі веселенькі, як зірочки (Кв.-Осн., II, 1956, 27);

Вони ляскали в долоні, гиркали. А врешті виходила веселенька мелодія (Досв., Вибр., 1959, 79);

// Приємний на вигляд.

Середина хати стояла одкрита, немов на сцені. Веселенькі шпалери, залізне ліжко,.. фотографія на стіні (Коцюб., II, 1955, 402).

Значення в інших словниках

1. веселенький — веселе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. веселенький — -а, -е. Досить веселий. || Приємний на вигляд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселенький — ВЕСЕЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Досить веселий. Заспіваймо пісню веселеньку (з народної пісні); Хлопець гарний, русявий.., очі веселенькі, як зірочки (Г. Квітка-Основ'яненко); Звичайні діточки! Ідуть І веселенькі, і здорові, Аж любо глянуть, як ідуть (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. веселенький — див. веселий  Словник синонімів Вусика
5. веселенький — Веселе́нький, -ка, -ке; -кі, -ких  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. веселенький — Веселий, -а, -е 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Ном. № 602. Будь.... весела як весна. Ном. № 4562. під веселу руч. Въ хорошемъ настроеніи. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо. Харьк. 2) Пріятный, производящій хорошее впечатлѣніе.  Словник української мови Грінченка