веселик

ВЕСЕ́ЛИК, а, ч., фольк. Назва журавля весною, коли цей птах прилітає з вирію (за народним повір’ям, той, хто скаже "журавель", буде журитися увесь рік).

Виходять в поле сіячі, Веселиків веселі зграї В Радянськім краї, в ріднім краї (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 59);

Здрастуй!..Мій журавлику! Ти прилетів! Та треба звати веселиком (Ів., Ліс. казки, 1954, 181).

Значення в інших словниках

1. веселик — весе́лик іменник чоловічого роду, істота журавель весною фольк.  Орфографічний словник української мови
2. веселик — -а, ч., фольк. Назва журавля весною, коли цей птах прилітає з вирію (за народним повір'ям, той, хто скаже "журавель", буде журитися увесь рік).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселик — ВЕСЕ́ЛИК, а, ч., фольк. Народна назва журавля навесні, коли цей птах прилітає з вирію. Ніби ключ веселиків по лугу Походжає рівно та статечно, Косарі ідуть один за одним (М. Рильський); Здрастуй! .. Мій журавлику! Ти прилетів! Та треба звати веселиком (О.  Словник української мови у 20 томах
4. веселик — ЖУРАВЕ́ЛЬ (птах), ВЕСЕ́ЛИК фольк., ЖУРА́В рідше. Кукурудза шумить пожовтіла, знов у вирій летять журавлі (В. Сосюра); На Україні весною старі люди називають їх (журавлів) не журавлями, а веселиками (з газети); Летіли журави понад Михаловці (пісня).  Словник синонімів української мови
5. веселик — Веселик, -ка м. Названіе журавля, которое нужно употреблять относительно ихъ, когда они прилетаютъ весной, вм. журавель, иначе будешь журитися весь годъ. Драг. 8.  Словник української мови Грінченка