веснянка
ВЕСНЯ́НКА¹, и, ж.
1. Хорова народнообрядова пісня, в якій оспівується пробудження природи, кохання, надії на врожай і т. ін.
Заспіває.. З дівчатами на вигоні — Гриця та веснянку (Шевч., І, 1951, 25);
Здалека заносилися дівочі голоси — співали веснянку (Вовчок, І, 1955, 348);
Вечорами дівчата співають веснянок (Ю. Янов., І, 1954, 259).
2. Народна назва пташок, що прилітають ранньою весною.
Веснянкою він, як і всі наші птахолови, називає весняних пташок, що перші приносять нам з далеких теплих країв свою нову пісню (Коп., Як вони.., 1948, 6).
ВЕСНЯ́НКА² див. весня́нки.
Словник української мови (СУМ-11)