весіллячко
ВЕСІ́ЛЛЯЧКО, а, с. Пестл. до весі́лля 1.
Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе! (Барв., Опов.., 1902, 208);
Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я: І їм, і ласую доволі (Гл., Вибр., 1957, 104).
Словник української мови (СУМ-11)