взірцево
ВЗІРЦЕ́ВО. Присл. до взірце́вий.
2. Мав [дім] перед фронтоном чудовий зільник і невеликий, взірцево заложений сад (Коб., III, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)ВЗІРЦЕ́ВО. Присл. до взірце́вий.
2. Мав [дім] перед фронтоном чудовий зільник і невеликий, взірцево заложений сад (Коб., III, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)