Словник української мови в 11 томах

виблукати

ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. виблукати — ви́блукати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. виблукати — -аю, -аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виблукати — ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях. Емігранти виблукали півсвіту в пошуках кращої долі (з газ.); // Вийти, вибратися куди-небудь. Пізно цієї ночі вона знову виблукала на Широку (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах