виблукати

ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм.

Блукаючи, побувати в багатьох місцях.

Емігранти виблукали півсвіту в пошуках кращої долі (з газ.);

// Вийти, вибратися куди-небудь.

Пізно цієї ночі вона знову виблукала на Широку (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. виблукати — ви́блукати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. виблукати — -аю, -аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виблукати — ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях.  Словник української мови в 11 томах