виблукати

ви́блукати

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. виблукати — -аю, -аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. виблукати — ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях. Емігранти виблукали півсвіту в пошуках кращої долі (з газ.); // Вийти, вибратися куди-небудь. Пізно цієї ночі вона знову виблукала на Широку (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. виблукати — ВИ́БЛУКАТИ, аю, аєш, док., розм. Блукаючи, побувати в багатьох місцях.  Словник української мови в 11 томах