вибухівка

ВИБУХІ́ВКА, и, ж. Вибухова речовина.

Якийсь контужений сержант.. розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (Гончар, І, 1954, 47).

Значення в інших словниках

1. вибухівка — вибухі́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вибухівка — -и, ж. Вибухова речовина, вибухове начиння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибухівка — ВИБУХІ́ВКА, и, ж. Вибухова речовина. Якийсь контужений сержант .. розповідав дуже голосно, як він підкладав вибухівку під дот і як нею ж його оглушило, бо не встиг далеко відповзти (О.  Словник української мови у 20 томах