вибуялий

ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́буяти.

Назриваю в гаю запашного зілля, ..вибуялих трав (Чумак, Черв. заспів, 1956, 69).

Значення в інших словниках

1. вибуялий — ви́буялий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вибуялий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибуяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вибуялий — ВИ́БУЯЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́буяти. Назриваю в гаю запашного зілля, .. вибуялих трав (В. Чумак); Вибуялі в штучному теплі овочі радували око (з газ.).  Словник української мови у 20 томах