вивалювання —
вива́лювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вивалювання —
-я, с. Дія за знач. вивалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вивалювання —
ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати 1–3 і вива́люватися 1. Протягом двох десятиліть ялина захопила майже весь вільний від бука простір і вклинилася в букові праліси, піднімаючись на місцях вивалювання старих дерев (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах