вивалювання
ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивалювання — вива́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вивалювання — -я, с. Дія за знач. вивалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати 1–3 і вива́люватися 1. Протягом двох десятиліть ялина захопила майже весь вільний від бука простір і вклинилася в букові праліси, піднімаючись на місцях вивалювання старих дерев (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах