вивалювання

вива́лювання

-я, с.

Дія за знач. вивалювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивалювання — вива́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати 1–3 і вива́люватися 1. Протягом двох десятиліть ялина захопила майже весь вільний від бука простір і вклинилася в букові праліси, піднімаючись на місцях вивалювання старих дерев (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати. Словник української мови в 11 томах