1. Орфографічний словник української мови

вивалювання

вива́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивалювання — -я, с. Дія за знач. вивалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати 1–3 і вива́люватися 1. Протягом двох десятиліть ялина захопила майже весь вільний від бука простір і вклинилася в букові праліси, піднімаючись на місцях вивалювання старих дерев (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати. Словник української мови в 11 томах