вивалювати

Значення в інших словниках

1. вивалювати — -юю, -юєш, недок., вивалити, -лю, -лиш, док. 1》 перех.Вибивати сильним ударом; виламувати. 2》 перех. Перекидаючи, нахиляючи, примушувати випасти з чого-небудь великий предмет або велику кількість чогось. || Виставляти, висувати назовні повністю. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вивалювати — ВИВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Вибивати сильним ударом; виламувати. Один із снарядів .. вивалює стіну і з гуркотом вибухає всередині (О. Словник української мови у 20 томах
3. вивалювати — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
4. вивалювати — ВИКИДА́ТИ (кидати що-небудь із середини чогось назовні); ВИВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи, нахиляючи); ВИШТО́ВХУВАТИ (поштовхами); ВИПИРА́ТИ (натискаючи); ВИТРЯСА́ТИ (трясучи); ВИЖБУ́РЮВАТИ розм., ВИШПУ́РЮВАТИ розм. рідко (із силою). — Док. Словник синонімів української мови
5. вивалювати — ВИВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Вибивати сильним ударом; виламувати. Один із снарядів.. вивалює стіну і з гуркотом вибухає всередині (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах
6. вивалювати — Вивалювати, -люю, -єш сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо. 2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. см. виваляти. 3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. Маркев. 59. Словник української мови Грінченка