вивалювати

вива́лювати

-юю, -юєш, недок., вивалити, -лю, -лиш, док.

1》 перех.Вибивати сильним ударом; виламувати.

2》 перех. Перекидаючи, нахиляючи, примушувати випасти з чого-небудь великий предмет або велику кількість чогось.

|| Виставляти, висувати назовні повністю.

|| розм. Викладати, видавати велику кількість чого-небудь.

3》 перех. Піднімаючи, класти якісь важкі чи великі предмети на що-небудь.

4》 неперех., розм. Виходити звідки-небудь або з'являтися десь у великій кількості.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вивалювати — вива́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
вивалювати — ВИВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Вибивати сильним ударом; виламувати. Один із снарядів .. вивалює стіну і з гуркотом вибухає всередині (О. Словник української мови у 20 томах
вивалювати — ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виряча́ти, вилу́плювати і т. ін.) о́чі (баньки́), зневажл.1. Широко розкрити очі, виражаючи здивування, безтямність, гнів і т. ін. Фразеологічний словник української мови
вивалювати — ВИКИДА́ТИ (кидати що-небудь із середини чогось назовні); ВИВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи, нахиляючи); ВИШТО́ВХУВАТИ (поштовхами); ВИПИРА́ТИ (натискаючи); ВИТРЯСА́ТИ (трясучи); ВИЖБУ́РЮВАТИ розм., ВИШПУ́РЮВАТИ розм. рідко (із силою). — Док. Словник синонімів української мови
вивалювати — ВИВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАЛИТИ, лю, лиш, док. 1. перех. Вибивати сильним ударом; виламувати. Один із снарядів.. вивалює стіну і з гуркотом вибухає всередині (Гончар, Людина.. Словник української мови в 11 томах
вивалювати — Вивалювати, -люю, -єш сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо. 2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. см. виваляти. 3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. Маркев. 59. Словник української мови Грінченка