вивалювання

вива́лювання

-я, с.

Дія за знач. вивалювати.

Значення в інших словниках

1. вивалювання — вива́лювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати 1–3 і вива́люватися 1. Протягом двох десятиліть ялина захопила майже весь вільний від бука простір і вклинилася в букові праліси, піднімаючись на місцях вивалювання старих дерев (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вивалювання — ВИВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вива́лювати.  Словник української мови в 11 томах