вивітрений

ВИ́ВІТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вітрити.

Між скелями ущелина, водою в віках розмита, вивітрена падь (Гонч., Вибр., 1959, 392);

// У знач. прикм.

Поруч, у заростях, лежало.. вивітрене, як перепрана ганчірка, весло (Ле, Клен. лист, 1960, 89).

Значення в інших словниках

1. вивітрений — ви́вітрений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вивітрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивітрити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вивітрений — ВИ́ВІТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вітрити. Стояли [скелі] окремо, як будівля, поруйновані, вивітрені морозами, вітрами й часом (І. Багряний); Поруч, у заростях, лежало ..  Словник української мови у 20 томах