вигулькнути —
ви́гулькнути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вигулькнути —
див. вигулькувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигулькнути —
ВИ́ГУЛЬКНУТИ див. вигу́лькувати.
Словник української мови у 20 томах
вигулькнути —
ВИПЛИВА́ТИ (підійматися з глибини води на її поверхню), СПЛИВА́ТИ, ВИРИНА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, ВИПІРНА́ТИ, ВИГУ́ЛЬКУВАТИ розм., ВИПУРНА́ТИ розм. (пірнаючи, знову з'являтися на поверхні води). — Док.
Словник синонімів української мови
вигулькнути —
Ви́гулькнути, -ну, -неш гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. О. 1861. VI. 59. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне. Св. Л. 259.
Словник української мови Грінченка