вигуляти

ВИ́ГУЛЯТИ див. вигу́лювати.

Значення в інших словниках

1. вигуляти — ви́гуляти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигуляти — див. вигулювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигуляти — ВИ́ГУЛЯТИ див. вигу́лювати.  Словник української мови у 20 томах
4. вигуляти — Ви́гуляти, -ляю, -єш гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.  Словник української мови Грінченка