видворяти

ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання;

// Примушувати кого-небудь піти звідкись.

А ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п’яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут похмелятися (Міщ., Сіверяни, 1961, 129).

Значення в інших словниках

1. видворяти — видворя́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. видворяти — -яю, -яєш, недок., видворити, -рю, -риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання. || Примушувати кого-небудь піти звідкись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видворяти — див. видаляти  Словник чужослів Павло Штепа
4. видворяти — ВИДВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ДВОРИТИ, рю, риш, док., кого. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання. Із Коста-Рики висилають якогось діда за злочини ще часів Другої світової війни.  Словник української мови у 20 томах
5. видворяти — див. виганяти  Словник синонімів Вусика
6. видворяти — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови