виделочка

ВИДЕ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до виде́лка.

От і знайшла [баба] одну [кісточку], точнісінько як виделочка, і навчила Уласовича, що з нею робити (Кв.-Осн., II, 1956, 203).

Значення в інших словниках

1. виделочка — виде́лочка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. виделочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до виделка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виделочка — ВИДЕ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до виде́лка. От і знайшла [баба] одну [кісточку], точнісінько як виделочка, і навчила Уласовича, що з нею робити (Г. Квітка-Основ'яненко); Тодорка так і застала його над мискою з варениками. – Виделочку, – сказав він, ковтаючи слинку, і підсів до столу (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах
4. виделочка — див. виделка  Словник синонімів Вусика