видовбаний

ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́довбати.

Він [Лісний Потік] шумить в вузькій щілині, схожій на велетенський коридор, видовбаний в скелі (Н.-Лев., II, 1956, 411);

// ви́довбано, безос. присудк. сл.

— Мені видовбано ще й праве око, — каже Грім стиха (Ю. Янов., IV, 1959, 98).

Значення в інших словниках

1. видовбаний — ви́довбаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. видовбаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до видовбати. || видовбано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видовбаний — ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́довбати. Кухар зробив з юшки густий розсіл, облив ним рибу і зцідив розсіл через видовбане держално (І. Нечуй-Левицький); Поряд з нею [кладкою] колихався на хвилях легкий сосновий човен, видовбаний Жданом узимку (В.  Словник української мови у 20 томах