видовбаний
ВИ́ДОВБАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́довбати.
Кухар зробив з юшки густий розсіл, облив ним рибу і зцідив розсіл через видовбане держално (І. Нечуй-Левицький);
Поряд з нею [кладкою] колихався на хвилях легкий сосновий човен, видовбаний Жданом узимку (В. Малик);
Наше містечко – це одна-єдина вуличка, видовбана в скелі над морем (П. Загребельний);
// ви́довбано, безос. пред.
Деякі храми вірменського монастирського комплексу Гегард повністю видовбано у скелях, інші – подібні до печер (з наук.-попул. літ.);
Брильянтова зала .. поламана. Вирвано з неї голчастий, переливчастий блиск могутності, видовбано до найменшого діамантика всю колишню величність (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)