видовбування

ВИДО́ВБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. видо́вбувати 1, 2.

Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (Фр., VIII, 1952, 414).

Значення в інших словниках

1. видовбування — видо́вбування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. видовбування — -я, с. Дія за знач. видовбувати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видовбування — ВИДО́ВБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. видо́вбувати 1, 2. Скеля була груба і тверда, видовбування прорізу в ній тривало вже цілий тиждень (І.  Словник української мови у 20 томах