видовбувати

ВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДОВБАТИ, аю, аєш і діал. ВИ́ДОВБТИ, бу, беш, док., перех.

1. Довбаючи, робити заглибину або отвір в чому-небудь.

Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (Мик., Кадильниця, 1959, 3);

Вояки вийшли на гору, видовбали яму на краю гори (Чорн., Пісні.., 1958, 53).

2. Довбаючи, виймати, витягати що-небудь звідкись.

Дятлові доводиться дерево дзьобом колупати і з-під кори комах видовбувати (Коп., Як вони.., 1948, 36);

Видовбали, нарешті, в один із сонячних весняних днів і ми [в’язні] ту першу заповітну цеглину (Збан., Єдина, 1959, 217).

3. діал. Викльовувати.

— У неприятеля є й Орли, і Шуліки, і всяка погана птиця; як будемо йти вроздріб, готові нам очі видовбувати (Фр., IV, 1950, 68);

Ворон ворону ока не видовбає (Номис, 1864, № 7953).

Значення в інших словниках

1. видовбувати — видо́вбувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. видовбувати — -ую, -уєш, недок., видовбати, -аю, -аєш і діал. видовбти, -бу, -беш, док., перех. 1》 Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому-небудь. 2》 Довбаючи, виймати, витягати що-небудь звідкись. 3》 діал. Видзьобувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видовбувати — ВИДО́ВБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДОВБАТИ, аю, аєш, діал. ВИ́ДОВБТИ, бу, беш, док., що. 1. Довбаючи, робити заглибину або отвір у чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. видовбувати — ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити.  Словник синонімів української мови
5. видовбувати — Видовбувати, -бую, -єш сов. в. видовбати, -баю, -єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.  Словник української мови Грінченка