видужувати
ВИДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін.
Тим часом Хведір видужував: у нього була пропасниця (Мирний, III, 1954, 59);
[Коршун:] Слухайте, товаришу майор, а не бувало випадків, щоб люди з такою раною видужували? (Собко, П’єси, 1958, 200);
— Ну от і видужав ти, Оксеню, видужав. Тепер сто літ житимеш, — втішав він себе (Цюпа, Назустріч.., 1958, 106).
Словник української мови (СУМ-11)