видужувати

ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт. рідко, ОСТЕ́РБУВАТИ заст.; ВИЛІКО́ВУВАТИСЯ (лікуючись, ставати здоровим). — Док.: ви́дужати, оду́жати, попра́витися, опра́витися, ви́чуняти, очу́няти, прочу́няти, відкли́гати, окли́гати, окли́гнути, оздорови́тися, оздорові́ти рідше ви́чухатися, воскре́снути, відволо́датися заст. осте́рбати, осте́рбнути, ви́лікуватися. Мама ще й сьогодні в ліжку, хоч уже видужує (Леся Українка); Через два тижні Соломія почала одужувати (І. Нечуй-Левицький); Думав — от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше, вже тиждень не встаю з постелі (М. Коцюбинський); Друга нога .. тепер вже зовсім перестала, а сама я теж досить оправилась (Леся Українка); Усе літо я хворіла, і тілько як почалися жнива — я вичуняла (Панас Мирний); За якийсь тиждень він очуняв, ожив, зліз із печі (С. Журахович); Іван трохи оклигав і почав допомагати вітчимові по господарству (П. Колесник); Я.. занедужав та ще й досі після хвороби як слід не вичухався (Панас Мирний); Під впливом переливання крові хворий на очах воскресає (О. Богомолець); Остап уже одволодався і сидів на призьбі (Ф. Бурлака); Це так як одужувати, дак без ліків швидше остербаєш (Б. Грінченко); Лікування трохи допомогло їй, та вилікуватись цілком їй не пощастило (Л. Смілянський).

ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. за допомогою якихось оздоровчих заходів, лікування, відпочинку і т. ін.). — Док.: поздоро́вшати, зміцні́ти, зміцні́шати, поздорові́шати, поздорові́ти, оздорові́ти рідко окрі́пнути, поду́жчати, підду́жати, оздорови́тися. Була (вода) смачна, солодка, запашна, і він одчув, як від її міцної снаги здоровшає все його тіло (Є. Гуцало); Тож рости і міцній, мій смуглявий, замріяний сину (С. Крижанівський); Від розваги люди здоровішають (Л. Смілянський); Вода у їй (річці), як скло, чиста, а нап'єшся було — так і чуєш, що здоровієш (Панас Мирний); Другого дня він піддужав настільки, що пополудні міг устати і вийти на свіже повітря (І. Франко); Мільйони людей оздоровлюються в Криму. — Пор. виду́жувати.

Значення в інших словниках

1. видужувати — (ставати здоровим) здоровшати, одужувати, поправлятися, (за допомогою ліків) виліковуватися, розм.: оклигувати, очунювати, фам. очухуватися.  Словник синонімів Полюги
2. видужувати — виду́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. видужувати — Одужувати, перемагати хворобу, ставати на ноги, ф. оклигувати, вичунювати, вичухуватися, вилизуватися <�з хвороби>, р. оговтуватися; дк. виходитися.  Словник синонімів Караванського
4. видужувати — -ую, -уєш, недок., видужати, -аю, -аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. видужувати — ВИДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУЖАТИ, аю, аєш, док. 1. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін. Тим часом Хведір видужував: у нього була пропасниця (Панас Мирний); Я залишив своє ліжко в палаці графа Мілорадовича...  Словник української мови у 20 томах
6. видужувати — див. одужувати  Словник синонімів Вусика
7. видужувати — Виду́жувати, -ду́жую, -жуєш; ви́дужати, -жаю, -жаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. видужувати — ВИДУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДУЖАТИ, аю, аєш, док. Ставати здоровим, поправлятися після хвороби, поранення і т. ін. Тим часом Хведір видужував: у нього була пропасниця (Мирний, III, 1954, 59); [Коршун:] Слухайте, товаришу майор...  Словник української мови в 11 томах
9. видужувати — Видужувати, -жую, -єш сов. в. видужати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. І. 166.  Словник української мови Грінченка