вижилити

ВИ́ЖИЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка, розм. Настирливо домагаючись, одержати щось у кого-небудь.

— В цього [Грицька] вижилиш, коли лишнє взяв! Цей віддасть! — чулося поміж народом (Мирний, III, 1954, 26);

[Дід:] Тягне [Коломійчиха] людей до волості, щоб опросити за борги; хто, мовляв, признається, — тому така-то скидка і пільга. [Степан:] Хитро! Піймає за язик і обдере, і пільгу оту вижилить… (Стар., Вибр., 1959, 320).

Значення в інших словниках

1. вижилити — ви́жилити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вижилити — -лю, -лиш, док., перех. і без додатка, розм. Настирливо домагаючись, одержати щось у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вижилити — ВИ́ЖИЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод., розм. Настирливо домагаючись, одержати, забрати щось у кого-небудь. [Дід:] Тягне [Коломійчиха] людей до волості, щоб опросити [опитати] за борги; хто, мовляв, признається, – тому така-то скидка і пільга.  Словник української мови у 20 томах