викачуватися
ВИКА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́КАЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Довго лежати після сну, повертатися з боку на бік (про людину).
— А чого ж ви так довго спите та викачуєтесь на соломі? (Н.-Лев., III, 1956, 119);
Виспляться [хлопці], викачаються (Мирний, II, 1954, 160);
// Розминатися, качаючись по землі (про тварин).
Кінь викачався (Сл. Гр.).
2. Качаючись по чому-небудь, забруднюватися, вбиратися в щось.
Та все це не бентежило Гриця, і він так само завзято, як Петро, залазив у найглибший сніг і викачувався в ньому (Юхвід, Оля, 1959, 96).
3. тільки недок. Пас. до вика́чувати.
Словник української мови (СУМ-11)