ВИКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́лювати 1, 2.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
виколювання —
вико́лювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
виколювання —
-я, с. Дія за знач. виколювати 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
виколювання —
ВИКО́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вико́лювати 1, 2. Зобов'язати підприємства, організації, які проводять роботи з виймання ґрунту, торфу, виколювання льоду чи поглиблення дна водоймища, виставляти попереджувальні знаки в небезпечних місцях...
Словник української мови у 20 томах