викорчовування
ВИКОРЧО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорчо́вувати.
Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (Тич., III, 1957, 94);
Становлення рабовласницької формації супроводилось.. рішучим викорчовуванням старих родо-племінних порядків і відносин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 244).
Словник української мови (СУМ-11)