викорчовування

ВИКОРЧО́ВУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. викорчо́вувати.

Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (П. Тичина);

Історія землеробства населення Бойківщини – це переважно історія освоєння лісових масивів, їх викорчовування й перетворення на сільськогосподарські угіддя (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. викорчовування — викорчо́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викорчовування — -я, с. Дія за знач. викорчовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викорчовування — ВИКОРЧО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорчо́вувати. Схожість героїчного епосу вірменського з билинами київського періоду величезна. Схожість цю можна вбачати і в темах (змієборство, викорчовування лісу), і в образах.., і в окремих прийомах (Тич.  Словник української мови в 11 томах